© Український центр здоров'я – UHC/facebook Національна служба здоров'я України не спромоглася встановити остаточний перелік послуг і втратила нагляд за якістю.
З моменту заснування Національна служба здоров’я України (НСЗУ) суттєво еволюціонувала — перетворилася зі стартапу на фундаментальну складову системи фінансування охорони здоров’я. Однак, незважаючи на свої успіхи, організація стикається з різними постійними проблемами. Про це розповів співзасновник Українського центру охорони здоров’я Павло Ковтонюк в інтерв’ю редактору соціального відділу ZN.UA Аллі Котляр у статті «Сім років НСЗУ: чому українці досі платять за «безкоштовне».
Що пішло не так?
Сьогодні Ковтонюк виділяє дві головні проблеми:
Відсутність ясності щодо медичних послуг
НСЗУ ще має чітко визначити послуги, які закуповує. Пацієнти не мають чіткого розуміння своїх прав, а лікарні не мають впевненості щодо своїх зобов’язань. Це призводить до плутанини щодо очікувань і фактичного надання медичних послуг.
Неорганізовані контракти
Замість того, щоб вибірково співпрацювати із закладами охорони здоров’я, Національна служба здоров’я України уклала контракти майже з усіма лікарнями, які висловили зацікавленість, включно з тими, які не можуть запропонувати якісні послуги. Отже, склався дивний сценарій: розірвати договір складніше, а змусити лікарню надавати якісну допомогу – ще важче.
Припинене зростання
Після стрімкого старту НСЗУ, за словами Ковтонюка, фактично «застопорилася» у своєму розвитку і почала занепадати. Вона ніколи не реалізувала повністю свій стратегічний потенціал. Зараз організація не розвивається, а скоріше намагається зберегти свої основні функції.
Хоча заклад номінально вижив, його стратегічна мета — діяти як покупець в інтересах пацієнтів, а не просто розподільник коштів — залишається під загрозою. Експерт стверджує, що ця боротьба триває вже сім років.
Основні цілі рухаються вперед
Основні вразливості включають :
- Неоднозначні визначення медичних послуг. Часто поставлені вимоги просто недосяжні.
- Неналежний нагляд за виконанням контракту. Зусилля з моніторингу або слабкі, або взагалі відсутні.
- Надто оптимістичні очікування. Контракти укладаються з лікарнями, які спочатку не можуть надати обіцяні послуги.
У результаті пацієнти не отримують тих послуг, які їм запевняли, а система реагує лише на розголос у ЗМІ інцидентів, як-от нещодавня ситуація у Вінниці, де ветерану відмовили у безоплатній обслуговуванні.
Виживання – головна мета
Попри триваючу війну та скорочення фінансування головна мета НСЗУ – просто вистояти. Ковтонюк наголошує, що бюджет закладу на 2025 рік навіть менший, ніж був у 2018 році, на початку реформи. Водночас навантаження лише зросло. Дефіцит і кадрів, і ресурсів.
«За цих обставин реалістична мета — втриматися. А з початком нового політичного циклу нам потрібно буде виступати за відновлення підтримки: фінансової, кадрової, нормативної зміцнення», — підсумував експерт.
Національний фонд медичного страхування України був створений у 2018 році в рамках медичної реформи. Його основна роль полягає в тому, щоб закуповувати медичні послуги в лікарнях і компенсувати їх за принципом «гроші йдуть за пацієнтом».
