Південно-Африканська Республіка нещодавно проводила оборонну виставку AAD 2024, в рамках якої зокрема відбулась презентація модернізованого танка Olifant Mk2 для Південноафриканських національних сил оборони (SANDF), роботи над яким стартували насправді ще в 2005 році, а остання модернізована машина цього типу покинула цех ще в 2018 році.
Загалом зазначається, що модернізація Olifant Mk2 була створена на основі досвіду прикордонних конфліктів, в яких довелось брати участь підрозділам SANDF. Про самі особливості цієї модернізації можна прочитати в оригінальній публікації порталу Army Recognition, а ми від Defense Express хотіли би звернути увагу на дещо інший аспект цієї історії.
Читайте також: Президент Сербії заявив про “перше або друге місце” по танкам у Європі, та він не надто далекий від правди
Південноафриканський танк Olifant Mk2, ілюстративне фото з відкритих джерел
Нас в цій історії зацікавив аспект, до якої взагалі межі може йти модернізація тих зразків ОБТ, які мають уже не просто тривалий час служби, а наприклад перебувають в строю понад півсторіччя. Особливо якщо країна-експлуатант стикається із ресурсними обмеженнями.
Бо якщо розбиратись наприклад в історії цих самих південноафриканських танків Olifant, то тут є такий базовий момент – ці танки Південна Африка почала виготовляти ще у 1970-х роках на основі корпусів британських ОБТ Centurion, виготовлених ще у 1950-х роках.
Йти на такий крок тодішньому південноафриканському режиму довелось не від хорошого життя: йому була потрібна адекватна відповідь на радянські Т-55 в розпорядженні Анголи, але купити боєздатні танки було неможливо через наявне тоді ембарго; тому Південній Африці довелось піти на такий нестандартний крок – викупити в Йорданії та деяких інших країнах доступні на той момент списані британські танки «Центуріон» виробництва зразка 1950-хх років, але без башт та озброєння.
Південноафриканський танк Olifant Mk2, ілюстративне фото з відкритих джерел
Так по суті й вийшло, що південні африканці на старі корпуси ставили нові башти та озброєння, а перші кілька десятків Olifant Mk 1 стали в стрій у 1974 роках.
Далі виклад можна спростити до того, що від 1970-х до сьогоднішнього дня південноафриканські ОБТ Olifant пройшли чотири хвилі модернізації, в рамках яких відбувалось покращення рівня захисту, вогневої потужності та силових установок на цих машинах. Зараз південноафриканська армія використовує саме Olifant Mk2 (24 танки цього типу в строю, ще 133 танки типу Olifant 1B на зберіганні), бойова маса яких складає 58 тон, озброєння – 105-мм гармата L7, швидкість ходу – 56 км/год.
Окремо цікавим моментом виглядає те, що ПАР у 2000-х роках спочатку розглядала варіант придбати Leclerc або Leopard 2A4, але в підсумку обрала варіант модернізувати свої старі «Оліфанти». Що заодно ще раз підкреслює питання, до якої межі може йти модернізація танків, які прослужили в строю навіть понад півсторіччя.
Раніше Defense Express розповідав про те, що Бразилія мала EE-T1 Osorio, схожий на Leopard, і може згадає про нього знову.
Читайте також: Аргентина у 2023 році показала свій “M10 Booker вдома”, тепер до кінця року хочуть зробити 10 одиниць
