Київська область прощалася з ще одним доблесним захисником. Мешканці села зібралися, щоб провести в останню дорогу солдата Валерія Самуру, чия військова служба втілила взірець хоробрості та самовідданості. Він залишив після себе спадщину героїзму, як повідомляє Обухівська громада.
ВІДЕО ДНЯ
«Валерій втратив батьків у молодому віці. Він навчався у спеціалізованому ліцеї, де здобув ремесло штукатура. Багато років прожив у Вінниці, працюючи на цукровому заводі. Зрештою, життя привело його до інших міст — Одеси та Києва, — де він знайшов роботу на будівництві. Саме в Києві Валерій зустрів свою майбутню дружину Наталію, яка родом з Обухова. Цей зв’язок привів його до села Германівка, де оселилася родина. У 2011 та 2013 роках у них народилися син Максим та донька Евеліна. Валерій присвятив себе наполегливій праці, брав участь у встановленні пам’ятників та охоче брав на себе різні обов’язки. Він був щирим, доброзичливим, мав багатьох друзів і завжди був готовий допомогти нужденним», — йдеться у повідомленні.
На початку Першої світової війни Валерій Самура добровільно звернувся до військкомату. Він відчував свій обов'язок на передовій. Після навчання в центрі в Чернігові він служив в Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького, був відряджений до Слов'янська та Покровська. Згодом його перевели до 22-ї окремої механізованої бригади, де він воював у Сумській області.
«Під час військової операції він отримав поранення. Валерій зустрів труднощі з надзвичайною мужністю, тримав свій біль при собі та утримувався від скарг. Однак через травми та ускладнення, які не були вчасно ліковані, його стан швидко погіршився. Його госпіталізували до лікарні у критичному стані. 15 травня 2025 року Валерій Самура помер у Головному військовому клінічному шпиталі», – повідомляють його земляки.
РЕКЛАМА
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про смерть офіцера з Хмельницької області Олександра Полончука, який усе своє життя присвятив військовій службі.
РЕКЛАМА
Джерело
